Пишемо Свої Gradle Плагіни Для Автоматизації Тестування

Якщо, замовник погоджується з цим, ну то він буде платити пізніше більше. Що ширший рівень, то більше тестів потрібно зробити. Хочете запустити доставлення замовлень? Крім того, програму можна інтегрувати з бухгалтерськими програмами та іншими корисними застосунками. Можна обрати базові функції, якщо ви керуєте маленькою кав’ярнею чи піцерією, а зі зростанням бізнесу розширювати пакет.

Реалізовуючи інтерфейс Plugin, ми маємо реалізувати метод apply, де можемо розширити логіку проекту, як нам заманеться. А саме, ми створюємо task під назвою «checkTestFormat» і пишемо його конфігурацію. У цій статті я наведу приклади такого рішення, які застосовую у власній практиці. Пам’ятаєте бородаті анекдоти про сисадмінів, котрі щось роблять, але ніхто не знає що?

У стандартній піраміді тестів цього рівня немає. Unit та integration тести — це white-box тести, тобто вони безпосередньо взаємодіють з кодом. А якщо для тестування підняти лише один сервіс, а не весь продукт, і працювати з ним як з black-box через HTTP чи AMQP? Тоді ми не будемо залежати від сервісу.

Поясніть йому, якщо сьогодні «дешевше», то через півроку ціна на багфікс та новий функіонал буде рости експоненціально. На початку впровадження цих змін виникне багато проблем — як технічних, так і людських. Людям складно змінювати погляди, особливо якщо раніше вони не інвестували в тестування. Але також раджу розділяти цю відповідальність з тестувальниками, які проводять рев’ю тестів чи доповнюють їх. Автотести — поняття дуже широке, вони бувають на різних рівнях. Розгляньмо, на яких рівнях і чому треба використовувати тести.

Чітке Розуміння Бізнесу

Потрібно зауважити, що ці тести гарно вписуються у мікросервісну архітектуру, де кожен сервіс незалежний. На жаль, працювати з монолітом буде проблемно, адже підняти лише окрему частину неможливо. У таких тестах легко підставити «фейкові» (спеціально створені для підготовки тестів) ресурси, такі як БД чи Kafka. Наприклад, Kafka піднята у Docker-контейнері чи в окремому хмарному середовищі. Тести, створені окремо від функціоналу. Мені не подобаються фрази у стилі «у нас автотести відстають від продукту, бо все може змінитись».

• Завдання, що приходить на розробку, має бути маленьке.
• Потрібно зауважити, що ці тести гарно вписуються у мікросервісну архітектуру, де кожен сервіс незалежний.
• У стандартній піраміді тестів цього рівня немає.
• Це нам дасть упевненість у завтрашньому дні вибірках за цими атрибутами як зараз, так і через кілька років, коли ми вже фізично не зможемо руками перевірити всі тести.
• Створюємо фейкову БД для DAL, використовуємо моки для бізнес-логіки і перевіряємо інтеграцію.

Якщо все може змінитись, то, може, не варто писати код чи тестувати? Тести треба створювати разом із функціоналом. І важливо, щоб їх можна було легко модифікувати. У такому разі, навіть якщо щось зміниться із часом — це буде легко оновити.

Пишемо Свої Gradle Плагіни Для Автоматизації Тестування

Його призначення є суто технічним, і без розуміння архітектури неможливо збагнути логіку. Наведені приклади Gradle плагінів, як, напевно, і майже всі Gradle плагіни, можна було би замінити якимось скриптом, який лежить за межами проекту. Але коли в такій задачі з’являється потреба прив’язати її до якоїсь стадії збирання проекту, варто замислитись над перенесенням скрипта до плагіна. У цій статті я хотів поділитись досвідом, як наскрізне тестування може поліпшити процес розробки. Не очікуйте, що воно одразу збільшить кількість story point’ів, які ви закриваєте за спринт.

Але неправильно покладати на них усю відповідальність. Щонайменше до рев’ю треба залучати розробників, які ознайомлені з тестами https://wizardsdev.com/ та можуть розробляти нові. Популярною є думка, що юніт-тести знаходять баги найшвидше. Юніт-тести не допускають появи дефектів.

Він підтримує різні мови і бібліотеки для API клієнтів, але нас, зокрема, цікавлять Java і Rest-Assured. Існує command-line інструмент, але оскільки він написаний на Java, то нам зручніше викликати його програмно, підключивши як бібліотеку. Аби зрозуміти, де найкраще викликати цю генерацію, поміркуймо, які саме переваги вона нам дає. Знову ж таки, отримуємо швидший фідбек, і нам не треба дізнаватись про зміни в API, розбираючи тести, що впали — вони навіть не запустяться.

Такі тести популярні саме у мікросервісних архітектурах. Але підійдуть і системам, де комунікація між компонентами відбувається за допомогою HTTP. Таку перевірку можна робити вручну на code review, можна написати окремий скрипт, а можна включити просто до процесу збірки проекту, наприклад, наступним етапом після компіляції. Тоді кожен автоматизатор отримає найшвидший зворотний зв’язок про стан мета-даних своїх тестів, просто зібравши проект локально після своїх змін. Для цього нам і знадобиться Gradle плагін. Якщо тести не великі, то вони і швидші, і стабільніші, і їх можна швидко писати.

Отож, ми вирішуємо, що нам це потрібно, але як це правильно зробити? Напевно, перше, що спадає на думку, — підключити Rest-Assured, і вперед. Також врахуйте, що написання та підтримка тестів займатиме багато часу. Але тестування на різних рівнях зменшить кількість дефектів регресії та збільшить упевненість у ваших діях.

Якщо є одна задача і вона «висить» три дні у стані in progress, це менш інформативно, ніж те, що робота над двома з п’яти вже завершена. Коли я бачу, що розробник переніс завдання з бекенду в Code Review, розумію, що варто починати оновлювати E2E API тести, фронтенд ще не завершений. Завдання, що приходить на розробку, має бути маленьке. Уявімо, що у вас є фіча кошика в онлайн-магазині, на розробку якої йде 5 днів.

«ответственность Должна Быть На Инженерах, Которые Пишут Код» Почему В Peopleai Отказались От Qa

Підписуйтеся наTelegram-канал «DOU #tech», щоб не пропустити нові технічні статті. Я б сказав, що вони допоможуть оцінити, чи готуватися до тюрми. Плюс, доволі конкретна і без зайвої води. Можливість приймання онлайн-замовлень, управління роботою кур’єрів.

Часто показником є кількісна характеристика, а не якісна. І якщо у вас є 345 тестів і при кожному запуску більша частина з них падає через нестабільність — вигода від автоматизації сумнівна. Краще мати набагато меншу кількість тестів, але стабільних на 99%. Нестабільні тести — це гірше, ніж відсутність тестів, тому що з часом їм перестануть довіряти та заб’ють на них. Розглянемо, що тут взагалі відбувається.

Обговорюють Зараз

Відповідно, якби ми покривали такі сценарії через UI, виконання тестів зайняло б багато часу. Наприклад, такими тестами можна спробувати тестувати взаємодію DAL та рівня бізнес-логіки. Створюємо фейкову БД для DAL, використовуємо моки для бізнес-логіки і перевіряємо qa киев інтеграцію. У всьому іншому ці тести будуть схожі на unit-тести. Часто в розмові із замовником чи всередині команди розробники виходять на рівень реалізації і говорять про ендпоїнти, сервіси, репозиторії. Краще спілкуватись про продукт з погляду користувачів.

Ui

Особливо це стосується UI-тестів, що покривають рідкісний сценарій. Великий тест важко підтримувати, він буває нестабільний і довго виконується. Уникайте таких тестів або оптимізуйте їх за допомогою API чи БД.

Під час E2E-тестування проблемою стає підготовка та перевикористання тестових даних. Іноді на створення цих даних чи інфраструктури для їхнього автоматичного створення йшло більше часу, ніж на сам тест. Тому можливість змінювати відповідь бекенду допоможе мінімізувати цю проблему.

Для мене тестування — це не просто пошук багів і написання тестів. Єдиною бібліотекою, потрібною для нашого плагіна, єjavaparser. Вона вміє парсити Java код в абстрактне дерево, а також генерувати його, але ця функціональність у нашому випадку не потрібна. В блоці gradlePlugin ми даємо плагіну унікальний id і вказуємо клас імплементації, який має реалізувати інтерфейс org.gradle.api.Plugin. Відповідальність за такі тести я б теж покладав на розробників, адже часто компонент чи сервіс є технічним і його нелегко зрозуміти з погляду користувача. Наприклад, коли це Orchestrator Service, що координує роботу кількох сервісів.

Звісно, не варто цим зловживати, пам’ятайте, що у вас мають бути тести й зі всіма реальними компонентами. Якщо хочемо релізитись частіше, потрібна впевненість у якості продукту. Новий функціонал, якщо він маленький, можна тестувати вручну. Але оскільки це треба робити на всіх рівнях, на перевірку йтиме все більше й більше часу. Лише баланс тестів на різних рівнях дасть упевненість, що продукт працює так, як очікували.

А для закладів громадського харчування сьогодні — це маст-хев. Що дає ресторатору система автоматизації? Проаналізуємо на прикладі автоматизованої хмарної системи обліку Poster POS. Те, що валиться, покривається тесткейсами.

У цю категорію потрапляють тести, що виконують повноцінний сценарій так само, як кінцевий користувач. Переважно тут ми працюємо з системою, яку задеплоїли. Піраміда тестування — це схема, що розділяє тести за рівнями покриття.

Я згоден(-на) з умовами використання сайту і політикою конфіденційності. Ми відправимо вам лист з посиланням для підтвердження. Обмінюйтесь обов’язками та розділяйте відповідальність.

Так покриття коду тестами та покриття вимог це різні речі. Залучайте всіх членів команди до релевантних для них дискусій. Ті, що розташовані нижче — дешевші у підтримці. Для того, щоб зробити ваш профіль повноцінним, вкажіть вашу пошту.